Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувікання

Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІКАННЯ"
Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.
Диви́дло, -ла, с. Видъ? Славний козак Максим Залізняк славного дивидла, — не буде на Україні ні ляха, ні жида. Лукаш. 54.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Ме́ртво нар. Мертво. Було якось тихо й мертво на світі, ніби само небо вже дрімало. Левиц. Пов. 155.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.