Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувик

Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВИК"
Блазнюк, -ка, м. = блазень.
Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться. Ном. № 10013.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька. 2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Перепитати Cм. перепитувати.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Цвентюх, -ха, м. Болтунъ. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.