Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувик

Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВИК"
Грезе́т, -ту, м. Парча, глазетъ. Глянь на себе: вся в перлах.... грезеті, в оксамиті. Стор. II. 216.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате. Федьк. II. 58.
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Пічкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Сим. 129.
Поблукати, -ка́ю, -єш, гл. Поблуждать, побродить, поскитаться. Поблукавши мій Петрусь, до мене вп'ять вернувсь. Котл. Н. П.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Трійчичка, -ки, ж. Тройная те́рлиця. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.