Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Cм. вибій 1.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Пильність, -ности, ж.
1) Прилежаніе.
2) Безотлагательность, спѣшность.
3) Пристальность.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Таволжаний, -а, -е. Относящійся къ таволг'ѣ.
Чудотворець, -рця, м. Чудотворецъ. Знають усі чудотворці, які вони богомольці.
