Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Запобігай світа, поки служать літа. Запобіг лиха. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Чого ти хотіла, того й запобігла. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. Такої ласки можна і в цигана запобігти.
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Огрядність, -ности, ж. Дородность. Не вважаючи на свою... огрядність, суддя садив тропака.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Погорілець хліб ззів, а солому спалив.
Покійниця, -ці, ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Ум. покійничка.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Убачливий, -а, -е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
