Тлумачення / значення слова "КУВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

кувати

Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. Макс. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. Шевч. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують. Г. Барв. 291.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бігуха, -хи, ж. = бігавка.

повністю...

Ми́зя, -зі, об. Плакса.

повністю...

Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.

повністю...

Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.

повністю...

Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.

повністю...

Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже! Канев. у.

повністю...

Роспечатати Cм. роспечатувати.

повністю...

Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.

повністю...

Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.

повністю...

Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.

повністю...