Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувік

Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Подільчивість, -вости, ж. Подѣльчивость, готовность уступить.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Соглядати, -даю, -єш, гл. Созерцать, видѣть.
Спантеличитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже. Ном. № 5173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.