Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувік

Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВІК"
Безсердечність, -ности, ж. Безсердечіе, жестокосердіе. К. Кр. 17.
Головач, -ча, м. 1) = головань 1. МВ. ІІ. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. І. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) Cм. обіручний столець. Вх. Лем. 441.
Зона, -ни, ж. = зана.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ном. № 12813. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Грин. III. 659. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку. Ном. № 13663.  
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. КС. 1884. І. 32. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.
Сумирно нар. Мирно, тихо. МВ. ІІ. 171.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.