Барівка, -ки, ж. = барилка.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить.
Уставання, -ня, с. Вставаніе. Ум. уставаннячко. Жаль мені раннього вставаннячка.
Цілосвітній, -я, -є. Всему свѣту извѣстный. Цілосвітня брехуха.
