Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.
Оборатися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить запашку.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться.
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. Двоє хлопців підпарубочих. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був.
Понамащувати, -щую, -єш, гл.
1) Намазать масломъ, саломъ.
2) Намазать (глиною).
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові.
Стояк, -ка, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) Часть звіяшок (Cм.).
