Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. Буде довговішний і на війні щасливий.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся.
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива.
Перечепа, -пи, ж. Препятствіе, помѣха. на перечепі бути. Служить помѣхой. Ум. перечіпка.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь.
