Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. Ум. сагайдачо́к.
Стрий, стрия, м. Дядя.