Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикання

Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Здригну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = здрігнути.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки. Вх. Зн. 32.
Намаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш. Чуб.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує. Шевч. 540.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.