Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикання

Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Їдальний, -а, -е. = їстовний. Желех.
Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967.
Шпурити Cм. шпурляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.