Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризкати

Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАТИ"
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Поволокти, -чу́, -че́ш, гл. Поволочь, потащить. Москаль встав і насилу поволік потомлені ноги. Левиц. І. 2. Чи не поволочеш ти вовчого хвоста? Ном. № 11037.  
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Стріпотати, стріпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.