Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризка

Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Левиц. І. 397. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне. Мир. ХРВ. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКА"
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Загина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. загну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Загинаться, загнуться.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Обробка, -ки, ж. Обработка, отдѣлка. Желех.
Псячка, -ки, ж. 1) Собачій пометъ. Вх. Зн. 8. 2) Раст. Leonurus cardiaca. Вх. Пч. ТІ. 33.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Скоштунок, -нку, м. Проба.
Такелецький, -а, -е. Вотъ такой большой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.