Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризка

Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Левиц. І. 397. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне. Мир. ХРВ. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКА"
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Запи́катися Cм. запикуватися.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Лино́вище, -ща, с. 1) Сброшенная вылинявшей змѣей старая кожа. Як нападе кого лихоманка, то треба повісити на шнурочку на шию гадюче линовище. Кобел. у. 2) Кожура рака, потерянная при линяніи. Мнж. 185.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Стокрот нар. Стократъ.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.