Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хутряний

Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТРЯНИЙ"
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили. О. 1861. V. 70.
Подоїти, -дою́, -їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Стелепати, -паю, -єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Вх. Зн. 67. Дніпрове стремя.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.