Змовини, -вин, ж. мн.
1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих.
2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили.
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Перепартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить работу или предметъ какой либо, работая надъ нимъ; плохо сдѣлать.
Роспогода, -ди, ж. Наступленіе ясной погоды.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Сухоребрий, -а, -е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Та як озмут трембіточки, на них трембітают.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж.
1) Рѣзкій и быстрый стукъ.
2) Стрекотаніе.
3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
