Братка, -ки, ж.
1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка.
2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor.
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий?
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Перетикати, -ка́ю, -єш, сов. в. перетикати, -каю и -тичу, -чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. А я тую багатую терном перетину, а вбогую, хорошую до себе прикличу.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів.
