Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цап

Цап, -па, м. 1) Козелъ. Ном. № 13428. Військового цапа за хвіст скубни, от тобі і рукавиця. Ном. № 959. 2) Родъ игры, чехарда. Грати в цапи. 3) ца́па стати. Стать на дыбы. Ном. № 3393. Ум. цапок, цапо́чок, ласк. цапусенька. Ув. цап'юга. А кізонька в ополонку, а цапочок за головку. Грин. ІІІ. 553.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАП"
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Меру́щий, -а, -е. Умирающій. Бжоли (сняться)... проти мерущого. Мнж. 161.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Скотинюка, -ки, ж. Одна скотина. Купим волів, або корову, або так яку небудь скотинюку. ХС. III. 60.
Стоніг, -но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Пч. І. 7.
Удержати, -ся. Cм. удержувати, -ся.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.