Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Є гроші, та не міняні.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Почудувать захочеться.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ.
Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.
