Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр.
Дияме́нт, -ту, м. = Діамант.
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Добазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Доторговаться да базарѣ до чего.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Трібувати, -бу́ю, -єш, гл. = требувати.
