Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянка

Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Стор. II. 216. Ум. хуторяночка. Девиц. Пов. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНКА"
Вислід, -ду, м. Изслѣдованіе, результата изслѣдованія. Левч. 52.
Вонючка, -ки 1), Раст. а) Клоповникъ, Sepidum ruderare; б) Раст. Cimicifuda foetida Z. ЗЮЗО. I. 118. 2) Жучекъ изъ породы жужелицъ.
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Половик, -ка, м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія. Вас. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.