Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока.
Підо.. Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... Cм. піді..
Піхати, -хаю, -єш, гл. Толочь (просо), валять (сукно).
Пічкур, -ра, м. 1) Истопникъ. кочегаръ. 2) Любящій лежать на печи. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Ум. пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.).
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Улузнутися, -нуся, -нешся, гл. Податься, подвергнуться порчѣ. Підошва і не влузнулася, а переди порвалися. Год уже замужем, а здорова і не влузнеться.
