Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Вікнина, -ни, ж.
1) Прорубь въ стѣнѣ для окна.
2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ.
3) Воронка водоворота.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Турок, -рка, м.
1) Турокъ.
2) Птица Fringilla rosea. Ум. турчин, туронько.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.