Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунт

Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТ"
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Загної́ти, -но́ю, -їш, гл. Унавозить. Як би загноїв добре землю, то б виросли здорові коноплі. Прил. у. Загноїт собі білший або менший кусник поля. МУЕ. III. 48.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Хапужество, -ва, с. Взяточничество. Шейк.  
Цвіткований, -а, -е. Украшенный. Пояс сріблом цвіткований. МВ. Галера цвіткована, мальована. АД. І. 210.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.