Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунтовище

Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЩЕ"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.  
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.