Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунтовище

Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЩЕ"
Безпешний, -а, -е. = безпечний
Бігматися, -маюся, -єшся, гл. Божиться. Фр. Пр. 36. Та не бігмайся, бо гріх. Шейк.
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. І. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. мошо́к.
Огулити, -лю, -лиш, гл. Обмошенничать, надуть. Москаль козака як раз охулить, а москаля і чорт не одурить. Ном. № 846.
Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша. Одес. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.