Безбожниця, -ці, ж. Безбожница. МВ. ІІ. 142.

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.

Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Ном. № 4420. Летів півень через ріку, казав: какаріку! Н. п. Cм. кукуріку.

Круто нар. 1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора. Стор. 2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги. 3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш. 4) Трудно, тяжело. 5) Сильно. Круто їм буде одвічать. О. 1862. VI. 60. 6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Гол. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука. Котл. Ен.

На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів. Сумск. у.

Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.

Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.

Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.

Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510.