Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґрунтовий

Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐРУНТОВИЙ"
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Наму́рхатися, -хаюся, -єшся и намурха́титися, -ха́чуся, -тишся, гл. Натоптаться. За день намурхатишся (намурхаєшся), то й ніг не чуєш. Луб. и Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐРУНТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.