Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Гав'Яр, -ру, м. Раст.: а) = гатарак. Acorus calamus L. б) Carex riparia L.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. По столу кулаком гамселить. У виски гамселило як обухом.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула.
Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. 2) = Тулун.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся.
2) Обжигаться, обжечься.
3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
