Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуруватися

Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРУВАТИСЯ"
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.
Князівна, -ни, ж. Княжна. Кирило, вбивши змія, визволив князівну і оддав князю. ЗОЮР. II. 30. Чи воно яка князівна, чи королівна? Рудч. Ск. II. 46.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Притина, -ни, ж. ? Закопать на притині два стовпи.... Біля притини стоїть два стовпи. Рудч. Ск. II. 146.
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки. Грин. ІІІ. 324.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза. Шух. І. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.