Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґанч

Ґанч, -чу и -чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЧ"
Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Гони́шний, -а, -е. на сі́тка. Родъ рыболовной сѣти, на которую нагоняютъ рыбу. Браун. 12.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Черномор. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт? Чермомор.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Слизько нар. Скользко. До церкви слизько, до дівчат близько. Ном. № 8792. Ум. слизенько, слизьке́нько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАНЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.