Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґанч

Ґанч, -чу и -чі, м. и ж. = Ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНЧ"
Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. Cм. кальман.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки: Кіевск. у.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.
Поренчата, -чат, с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Стор. Як шмагоне його (батогом). Мнж. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАНЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.