Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Молодни́к, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ).
Позаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позапланувались вікна.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Ой зацвіла красна чічка. 2) — жовта = козельці, Ranunculus. Ум. чі́чечка. Cм. чи́чка.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
