Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Насторошити Cм. насторошувати.
Підложити, -жу, -жиш, гл. = підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Сінця вскубну та воликам підложу.
Ручниця, -ці, ж.
1) = рушниця.
2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Спинати, -на́ю, -єш, сов. в. сп'ясти́, зіпну, зіпнеш, гл. = спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає.
2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Чепати, -па́ю, -єш, гл.
1) = чіпати.
2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає.
Шпарування, -ня, с.
1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной.
2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити.