Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґандзолля

Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНДЗОЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАНДЗОЛЛЯ"
Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
Перевід, -воду, м. 1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. І. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАНДЗОЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.