Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюпорити

Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОРИТИ"
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Гуно́дза, -зи, ж. Шишка. Черном.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Запла́вець, -вця, м. = заволока. Вх. Зн. 20.
Зацура́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Чуждаться кого.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна. Чуб. III. 456.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Попатрати, -раю, -єш, гл. Опарить птицъ и ощипать перья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮПОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.