Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюпорити

Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОРИТИ"
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім. Ком. Р. ІІ. 59.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. Вх. Зн. 15. въ паху, подъ мышками. Камен. у. См. Дімениця.
Залізя́ка, -ки, ж. Обломокъ, кусокъ желѣза. Як покладеш залізяку на тому припічку, що в комені, до ніколи не буде вовк нападать на скотину. Чуб. І. 48. Виколов око залізякою. Левиц. Пов. 341. Ум. залізя́чка.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати. Мнж. 154.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Макс. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває. Ном. № 162.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮПОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.