Зла́мувати, -мую, -єш, сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. Був зламаний закон Мойсеїв. Байда... не зламав своєї віри.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Планок, -нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Чорноморець, -рця, м. Черноморецъ, черноморскій козакъ. Піду на Тамань, пристану до чорноморців.
