Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Дев'ятира́нський, -а, -е. Съ девятью ранами, относящійся къ 9 ранамъ. Встрѣчено въ нар. молитвѣ. На горі на осиянцькій, на дев'ятиранцькім зілю там Божа Мати спала.... приснив ми ся сон дев'ятиранцький, же Суса Христа на муки брали.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує.
Плавкий, -а́, -е́ 1) Хорошо плавающій.
2) Плавный.
3) Ровный, гладкій, скользкій. У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке. — шлях. Ровная, гладкая санная дорога. плавкі сани. Сани легкія на ходу.
Порося, -ся́ти, с.
1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося.
2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка. Ум. порося́тко.
Рінистий, -а, -е. = рінявий.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить.
Скін, ско́ну, м.
1) Кончина, смерть.
2) Конецъ, предѣлъ.
Хропти, -пу, -неш, гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Хріп на всю хату. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше.
