Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюжити

Тюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. О. 1862. VI. 29. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав. Новомоск. у. 2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного. О. 1862. VI. 42. 3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЖИТИ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ. Вх. Зн. 15.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Лободя́ний, -а, -е. Изъ лободи. Желех. Листя лободяне.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Небагато нар. Немного, мало.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.