Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюлька

Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЛЬКА"
Білорум'яний, -а, -е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Зашпига́ти, -га́ю, -єш, гл. Заколоть. Левиц. І. 515.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.