Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тюпотіти

Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮПОТІТИ"
Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Кінчити, -ся. Cм. кінчати, -ся.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл. 1) Подогрѣвать, подогрѣть. 2) Поджаривать, поджарить.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Мет. 448. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. ЗОЮР. I. 15. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва. Грин. III. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.