Бумага, -ги, ж.
1) = папір.
2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Ум. бумажка, бумажечка.
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка.
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Ростовпити, -плю, -пиш, гл. Раздвинуть толпу. Пропустімо ясних панів — сказав Тарас Сурмач, да й ростовпив своїх гостей. Розступились і дали проїхати.
