Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Кайстра, -ри, ж. Мѣшокъ. От зробив (кіт) собі скрипочку й молоточок і писану кайстру. Прийшов до (лисичиної) нори — як заїра... «Піду я, подивлюся: хто там грає». От вона (лисиця) й пішла, а він її цок да в лобок, да в писану кайстру.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай.
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай.