Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянин

Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
До́вго нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ном. № 4434. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним. МВ. ІІ. 35.
Назволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Стянуть много, многихъ въ одно мѣсто.
Перевести, -ся. Cм. переводити, -ся.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.