Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хуторянин

Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУТОРЯНИН"
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Куцик, -ка, м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. Cм. куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех.
Налену́ти, -лену́, -не́ш, гл. = на́линути.
Підбасовувати, -вую, -єш, гл.кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ. Желех. 2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці. Вх. Зн. 56.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.  
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУТОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.