Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воживо

Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЖИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЖИВО"
Габелок, -лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа съ шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Замрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Показаться неясно вдали. Замрів місяць між хмарами. Щог. В. 21. Мрії далекі осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Надо́бно нар. Красиво, прелестно.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Неподалеку, неподалеці́ и неподале́ць, нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. МВ. (О. 1861. І. 73). Хатка була неподалеці від лісу. Верхнеднѣпр. у. Ми неподалеці з ними живемо. Новомоск. у.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Трицалівка, -ки, ж. Трехддюймовая доска. МУЕ. ІІІ. 29.
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер. Нѣжин. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЖИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.