Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

майран

Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 398.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЙРАН"
Безрахубний, -а, -е. Неразсчетливый. Так гроші й кида безрахубний. Конст. у. Порубав старий віз, а тепер новий поганиш — безрахубний. Конст. у.
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Посохляний, -а, -е. Высохшій. Посохляна трава. Н. Вол. у.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Цюку, цюку-на!, меж. Призывъ для свиней. Вх. Лем. 481.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЙРАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.