Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Горлови́й, -а́, -е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Не горлове діло. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Cм. Горлаха.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́ ; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Кантоха, -хи, ж. = карто́ха. Наберуть мішків п'ять кантохи.
Криво нар.
1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так.
2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. В тім себе милиш і на криво цілиш. Не свідкуй криво.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Стрілити Cм. стріляти.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2.