Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговорити

Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРИТИ"
Гаврях, -ха, м. = ховрах. Драг. 241.
Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Камен. у. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка. Чуб. І. 52. 2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце. Рудч. Ск. І. 144. 3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець. Левиц. І. 209.
Ліпчи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Липнуть. Ліпчиться тістечко, ліпчиться, не дається у руки вхватиться. Грин. III. 472.
Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII.
Пасмуга, -ги, па́смужка, -ки, ж. Узкая полоска. Як же ми будемо збоку дивитися на тарілку, то побачимо тільки пасмужку від неї. Дещо.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Увольнити Cм. увольняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.