Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Там не міряні милі.
Одноборство, -ва, с. Единоборство. Стояла все мов нежива, коло Чорногорця, дивлячись на страшне одноборство.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині».
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
