Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговорити

Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРИТИ"
Голубок, -бка, м. 1) Ум. отъ голуб. 2) = голубець 3. Лебед. у.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Росонька, -ки, ж. Ум. отъ роса.
Сплячий, сплящий, -а, -е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали. Камен. у.
Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Лебед. у. Буде твоя вража дочка на день тричи бита. Чуб. V. 424.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.