Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. Ум. Абе́точка.
Вимивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вимити, -мию, -єш, гл. Вымывать, вымыть. Не вимили біле личко слізоньки дівочі.
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак.
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою.
