Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виголити

Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Радом. у. Раст. Boletus luteus. ЗЮЗО. І. 114. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5. Вас. 182.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе. Черк. у.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Тира, -ри, ж. То-же, что и котець 1, но большихъ размѣровъ. Браун. 16.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом. 2) Класть штрихи при рисованіи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.