Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виголити

Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Братік, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. Борз. у. Лв. 100. б) Viola tricolor L. ЗЮЗО. І. 141.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник. Гол. Од. 11.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Нірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Степовничий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ степными и полевыми угодьями и работами. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.