Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топтуватий

Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. О. 1862. IV. 89. Звалять дуба в кручу. Хата, 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. Харьк. у.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий. Волчан. у.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Непричетний, -а, -е. Непричастный. Вони сами крали, а возили сюди непричетні. Міусск. окр.
Оплін, -ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували. ЗОЮР. І. 140.
Покульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПТУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.