Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топтуватий

Топтуватий, -а, -е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПТУВАТИЙ"
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПТУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.