Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ.
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1.
Розірвати, -ся. Cм. розривати, -ся.
Розмовний, -а, -е. Разговорный.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. 2) Шрифтъ (типографскій).
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень.
