Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. Погляну я у віконце, калина буріє.
Висліпити, -плю, -лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди...
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку.
Штандара 2, -ри, ж.
1) = штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра.
2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята, зимой. Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари.
3) мн. Лари на базарахъ. Крамує то сим, то тим на штандарах.
4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ полудрабками въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому полудрабку на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ (крижовницях).
