Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Дай, Боже, веснувати!
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Ум. заможненький. Заможненька була дівчина.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Cм. мінька, міньки.
Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Коня третього підпрягти випросив. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу.
Поперечка, -ки, ж.
1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ.
2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ.
3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная.
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь.
