Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний.
Блисковий, -а, -е. = блискавчин? Переполохи.... блискові (заговоръ).
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Прийшла північ, всі поснули.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею.
Цапина, -ни, ж.
1) Козлятина, козлиное мясо.
2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.
