Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топу-топу

Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУ-ТОПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПУ-ТОПУ"
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема. Конст. у.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПУ-ТОПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.